4клас.      Урок розвитку зв’язного мовлення

Тема: Складання казки: ’’Як живеться птахам взимку’’

Мета: уточнити і розширити уявлення дітей про значення птахів для людини, розвивати образне мислення, збагачувати активний словник учнів; виховувати дбайливе ставлення до птахів, відчувати радість від того, що наше небайдуже ставлення до пернатих може врятувати їм життя.

Обладнання: грамзапис з голосами птахів, таблиця ’’Зимуючі птахи’’, малюнок ’’Біля годівниці’’, шапочки-маски зимуючих птахів, картки.

Хід уроку

       I.            Організаційний момент

Учитель: Привітайте гостей, що до нас завітали,

                  Хочу чути чого б ви усім побажали

Діти: Всім присутнім здоров’я ми зичим й добра

           А тепер до роботи нам братись пора.

     II.            Актуалізація знань

1.     Вірш. Я.Колас ’’Зима’’

Надійшли морози, ріки закували

І березам коси інеєм прибрали.

Пухова перина очі убирає,

Біла скатертина – ні кінця ні краю.

Під серпанком білим трава і листочки,

Річка оніміла, не дзюрчать струмочки.

Омертвіли лози, ледь гіллям хитають

А в полях морози і вітри гуляють.

 

-         Сьогодні я запрошую вас в казковий світ красуні – зими. Здається, все навколо завмерло і міцно спить під м’якою сніговою ковдрою, слухаючи ніжну колискову бабусі – зими. Але що це? Що розбудило тишу зимового лісу?

(Звучать грамзапис з голосами птахів)

Вірш:

-         Про що ж виспівують птахи

В останні дні зими?

-         Ми вижили!

-         Ми дожили!

-         Ми живі! Живі ми!

 

-         Голоси яких птахів ви почули?

-         Про що співають птахи?

-         Як називають птахів, які залишаються на зиму в наших краях?

(робота з таблицею ’’Зимуючі птахи’’)

-         Чому птахи не летять до теплих країв?

-         Як почуваються птахи взимку?

-         Чому птахи взимку перелітають ближче до людських осель?

 

-         Птахи збираються в невеличкі зграйки, і радяться, як подолати взимку голод і холод. Ось яку розмову підслухали наші діти:

(Діти одягають шапочки-маски птахів і читають в особах вірш)

’’Розмова птахів’’

Снігур:

 Цір-цір-цір,

 Вийди, Андрійку, надвір!

Синичка:

Час-час-час,

 Вийди, Діанко до нас!

Дятел:

Цинь-цинь-цинь!

Хлопчику, зернятко кинь!

Повзик:

Ціть-ціть-ціть!

Нас рятувати спішіть!

Горобчик:

Дбайте, діти, про нас!

На сніданочок для пташки

Киньте зерен, киньте кашки.

Ми ж все літо працювали,

Сади з черви обчищали

Ще й співали вам на втіху –

Світ навколо звеселяли.

Всі разом:

            Дружно заспівали ми:

-         Не боїмося ми зими

Ти, зима, не лякай,

Ми не кинем рідний край.

 

2.     Учитель:

Зима – найважливіша пора року для птахів, особливо, коли вона морозна і сніжна. Важко знайти птахам корм. Голодна пташка дуже страждає від голоду. Вже після шести годин голодання дрібні пташки гинуть. З 10 синичок до весни доживають лише 2. Якби після кожної школи була годівничка, то всі пташки були б забезпечені їжею.

-         Чи є у вас вдома годівничка?

-         Чим ви підгодовуєте птахів?

 

-         Як ви розумієте прислів’я:

Підгодовуй, вони, пташок, віддячать влітку, взимку – тобі.

(Підгодовуй пташок взимку – вони віддячать тобі влітку)

-         Як саме віддячать пташки?

-         А чи прилітають пташки до нашої школи?

-         Хто організував для пернатих «пташині їдальні»?

-         Давайте і ми спробуємо виготовити годівничку для птахів.

3.     Виготовлення годівнички:

a)     Взяти картонну коробку

b)    Зробити ножицями отвори на ’’заготовці’’ і ’’дашкові’’

c)     З’єднати нитками отвори

d)    Прилаштувати на дошку гачечок, щоб кріпити годівничку до дерева.

4.     Презентація виробу

Учень:

Ось й готова годівничка.

Буде рада кожна птичка.

Є на різні смаки страви.

Горобці! Синички! Гави!

Прилітайте на обід!

У їдальні вільний вхід!

(Демонструють малюнок ’’Біля годівниці’’)

-         Давайте попробуємо скласти меню для нашої їдальні

(Діти пропонують продукти для їдальні)

-         Як ви думаєте, чи будуть прилітати до нашої годівнички птахи?

-         Яких би ви хотіли птахів підгодувати? Чому саме їх?

-         Чим вам подобається синичка?

-         Яка вона з себе? (маленька)

-         Які в неї крильця? (з білими і синіми смужками)

-         Яка голівка (чорненька)

-         Яка спинка? (зеленувата)

-         Які грудки? (жовтенькі)

-         Які ніжки? ( жовтенькі з гострими кігтиками)

-         Який голос? (тоненький, дзвінкий)

-         Скласти сенкан до слів:

Снігурі                                                             Горобці

Червоногруді, красиві                      Спритні, галасливі

Літають, їдять, мерзнуть                 Стрибають, пурхають, співають

До годівниці прилетіли снігурі           Горобці їдять смачні крихти

Північні гості                                            Зимуючі птахи

 

 

 

5.     Фізкультхвилинка

  III.            Мотивація навчальної діяльності

1.

- Ми сьогодні багато дізналися про зимуючих птахів, про труднощі, які чекають на них взимку. Давайте спробуємо скласти казку про те, як живеться птахам взимку.

- Чим відрізняється казка від оповідання?

(герої-тварини розмовляють, завжди щасливий кінець)

-         З яких частин складається казка?

(зачин, основна частина, кінцівка)

2. – Давайте напишемо казку за таким зачином:

Настала холодна зима, випав сніг. Важко стало птахам добувати собі їжу. Засумували вони, перестали співати веселі пісні. Так було до тих пір, поки сорока не помітила на шкільному подвір’ї маленьку годівничку, повну крихт і насіння. Рознесла сорока-білобока радісну звістку по всьому лісі. Вмить до годівнички прилетіли лісові мешканці і стали ласувати гостинцями. Останньою прилетіла маленька синичка. Вона побачила порожню годівничку і гірко заплакала.

-         Яка історія могла статися з синичкою?

-         Якою може бути кінцівка?

3. Самостійна робота

(сильніші учні складають казку, решта працює з картками)

Картка №1 (в парах)

Скласти казку, використовуючи слова:

Зима, сніг, пташки, не злякалася, морозів, з гілки на гілку, набридли зимі її пісні, розлютилася, вирішила заморозити, просить допомогти, годівниця, дерева, люди, весело, вдячна.

 

Картка№2 (індивідуально)

Скласти казку, доповнити речення. Дібрати заголовок.

Був (який?) день. Я сидів вдома і (що робив?). Хтось постукав у вікно. Це була (яка?) (хто?). Вона попросила впустити її (куди?) (навіщо?). Я відкрив вікно і (що зробив?). Вона поклювала (що?), напилася (чого?) і сказала: «Ти дуже (який?) хлопчик».

4. Читання казки окремими учнями.

- Чи сподобались вам казки?

- Що в них чарівне?

5. Читання казки «Дівчинка й синичка» В. Сухомлинського.

Аналіз змісту:

-         Чим пригощала Наталя синичку?

-         Коли синичка вдруге прилетіла до яблуньки?

-         Чому засумувала синичка?

-         Що подарувала синичка дівчинці?

-         Чи можна Наталю і синичку назвати вірними друзями?

  IV.            Підсумок уроку

Наш урок наближається до кінця

-         Якими є ваші враження від уроку?

-         Що нове дізналися? Чого навчилися?

-         Хто став героєм нашої казки?

-         Чому птахи потребують нашої допомоги?

-         Чи можна прислів’я вважати девізом нашого уроку? Чому?

За добро – добром платять.

-         Давайте підведемо підсумок нашого уроку.

Учні:

1.     Ніколи не зробимо шкоди

Пташині у ріднім краю,

Нехай звеселяють природу,

Співаючи пісню в гаю.

2.     Ми друзі і вірні, і щирі,

Бо ми бережем повсякчас

Пташок, що літають у вирій,

І всіх, хто зимує у нас.

 

    V.            Домашнє завдання (на вибір)

1.     Скласти загадку або віршик про зимуючих птахів.

2.     Знайти і записати загадку про зимуючих птахів.

3.     Намалювати малюнок або зробити аплікацію ’’Біля годівниці’’.

 

 

-    Повторне читання вірша учнями.

-    Читання ланцюжком.

-    Вибіркове читання.

-    З яких рядків вірша видно, що поет зображує вітер, як живу істоту?

-    Як поводять себе море і хвилі?

-    Яка строфа вам здається найсумнішою і чому?

-    З чого видно, що човен плив дуже довго по річці?

-    Які почуття треба передати інтонацією?

Гра: «Знайди рими».

Осокою (водою), спиняє (немає), стало (заграло).

Читання „Незнайком”

Вітер з раєм (гаєм) розмовляє

Плаче (шепче) з осокою, ...

Гра «Дзвіночок».

За першим сигналом – читають пошепки, другий – читають напівголосно,

третій – голосно,

четвертий – напівголосно,

п’ятий – замовкають.

Робота над ілюстрацією до вірша.

-    Які картини виникають в вашій уяві?

-    До якої строфи зображено ілюстрацію в підручнику?

-    Що б ви хотіли намалювати?

Давайте прочитаємо всі іменники, які вжиті у вірші (вітер, гаєм, осокою, човен, водою, Дунаю, рибалоньки, світі, море, гори-хвилі, скіпок).

Дієслова (розмовляє, шепче, пливе, не спиняє, немає, поплив, заграло, погралися, не стало).

 Фізкультхвилинка.

Оскільки в цьому вірші вжито багато дієслів, то давайте попробуємо його зобразити (Діти придумують рухи до кожного рядка)

Твори Шевченка можна не лише зобразити рукою художника, рухами, але й заспівати. Однією із улюблених пісень нашого народу є вірш „Реве та стогне Дніпр широкий.”

(Звучить запис пісні).

-    Які почуття у вас викликала ця пісня?

-    Які картини ви змогли б намалювати?

Читання вірша учителем.

-    Чи весь вірш було прочитано з однією інтонацією?

-    Як ви думаєте, чому відбувається перехід від тривоги до спокою і тиші?

-    Кого із персонажів цього вірша можна назвати тривожними? (вітер, Дніпр)

-    а спокійними (ясен, сичі, півні, місяць).

Читання вірша учнями.

-                   Яка пора року зображена поетом? Чому ви так думаєте?

-                   За допомогою яких слів зображено грізні сили природи?

Вибіркове читання.

-                   Яким зображений Дніпр, вітер, які хвилі здіймались на річці, як вітер поводився з вербами, яким зображений місяць.

-                   З чого видно, що події, які описані в вірші, відбуваються вночі?

         Словникова робота.

 

                          

 

- Які з поданих словосполучень вжиті в переносному значенні?

- Давайте виберемо всі слова – іменники

(Дніпр, вітер, верби, горами, хвилю, місяць, пору, хмари, човен, морі, півні, сичі, ясен, гаю).

Дієслова (реве, стогне, завива, гне, підійма, виглядав, виринав, потопав, не співали, не гомонів, перекликались, шумів).

Прикметники (широкий, сердитий, високі, блідий, синім, треті).

Давайте, спробуємо тепер за допомогою міміки зобразити всі дієслова, вжиті в цьому вірші.

Прочитати рядок з словом:

- Який починається словом: ще, то, та, і, додому;

- Який закінчується: гомонів, завива, морі, широкий, підійма,перекликались.

- Прочитайте найдовше і найкоротше слово (і, в , перекликались)

Сенкан

Дніпр

Широкий, могутній.

Тече, шумить, стогне.

Дніпр – найбільша ріка України.

Ріка.

Вітер

Холодний,лагідний, (сердитий)

Завиває, сердиться, шепоче

Повіяв лагідний весняний вітер

Явище природи

Добрати з тексту антоніми до слів: гне, виринав.

Гра „Зіпсоване радіо”

Учні читають текст. За командою „Стоп” кожен по черзі називає останнє слово.

Порівняння віршів.

- Ми сьогодні прочитали два вірші. Про що вони? (про природу)

- Яка ріка згадується в першому вірші? А в другому? (Дунай, Дніпро).

- Які слова вживаються в обох віршах?

(Гай, вітер, човен, синє море, горами хвилю і гори-хвилі)

За один урок не можна ознайомитися з усіма віршами Т.Г.Шевченка про природу.

Його вірші – життя окраса,

Свободи нашої зоря,

Усі ми любимо Тараса,

Усі шануєм Кобзаря.

Весь народ з великою повагою відноситься до свого генія. Про нього складено багато прислів’їв, з якими ми зараз познайомимося.

1.     Ми Шевченка славить будем 2.     Тарасові слова. 3.     Шевченко Тарас 4.     Шевченко жити буде,

-         наче сонце для нас -          поки на землі житимуть люди -          і ніколи не забудем -          наче сонце для нас.

- Як ви розумієте зміст останнього прислів’я?

- Як наш народ вшановує пам’ять Кобзаря?

Підсумок уроку:

- Чи сподобався вам цей урок?

- Що нового ви дізналися?

- Як ви можете оцінити себе на уроці?

- Які рядки вам запам’яталися?

 

Домашнє завдання:

вірш „Вітер з гаєм розмовляє” (читати)

         „Реве та стогне Дніпр широкий” (напам’ять)

А закінчити наш урок я хочу словами Л. Українки:

Колись нашу рідну хату темрява вкривала,

А чужа сусідська хата світлами сіяла.

Та минав ти, наш Кобзарю, чужії пороги,

Орав свою вбогу ниву, рідні перелоги.

Гомоніла твоя кобза гучною струною,

В кожнім серці одбивалась чистою луною.

Спочиваєш ти, наш батьку тихо в домовині,

 Та збудила твоя пісня думки на Вкраїні...

Щоб між нами не вгасало промііння величне,

Ти поставив „на сторожі” слово твоє вічне

Ми, як ти, минати будем чужії пороги,

Орать будем свою ниву, рідні перелоги.

Учні:

За все тобі клянемся,

Усі вкраїнські діти.

Ми сповнимо, Кобзарю,

Всі твої заповіти.